帖子

П'ять років тому для створення DEX чи lending-протоколу потрібні були $3 млн, п'ятеро інженерів і пів року. Тепер це можна зібрати за вихідні з Claude Code. Але у фінансах цінний не код, а клієнти, баланс і дані. Модель напише протокол за день, але не приведе $10 млрд депозитів чи 28 млн клієнтів. Рів №1: дистрибуція Цінність іде до того, хто контролює клієнта. Hyperliquid тримає понад $6 млрд USDC як маржу, і за угодою з Coinbase ~90% резервного доходу (~$185 млн) іде на викуп HYPE. MetaMask бере 0,875% за обмін проти 0,13% у Uniswap. Але фронтенди легко замінити, і між ними вже йде цінова війна. Рів №2: капітал ШІ не створить гроші з повітря. Сильні варіанти: DeFi prime brokerage (дохід галузі виріс із ~$15 млрд у 2020 до ~$27 млрд у 2024) і покриття ризиків, як HLP чи Aave Umbrella. Найстійкіше — власний баланс: після хаку на $6,3 млрд Binance закрила збитки з резервів, а пішло лише 3% активів. Рів №3: проприєтарні дані Кьюратори Morpho, Kamino та Euler керують $9,5 млрд при середній комісії 19 б.п., бо працюють з тими самими публічними даними. Ончейн-перестраховик OnRe бере 75 б.п. плюс 20% доходу (~3% річних, у 16 разів більше), бо має історію збитків і договори, яких немає в експлорері. А що з L1 і L2? Вони втрачають дистрибуцію (інтероперабельність, фінтехи на кшталт Revolut і Robinhood) і капітал (мости, стейблкоїни), а даних у них не було. Лишається конкуренція за виконання, де блокспейс дешевіє. Проте L1-токени можуть цінуватися як капітальні й сировинні активи та засіб збереження вартості. Для DeFi це дуже позитивно: трильйони активності перейдуть ончейн, а ШІ здешевить продукти. Виграють ті, у кого є клієнти, капітал і дані.